Skala-Podilska Castle

In the first half of the XIV century. there was a defensive wooden-earthen castle. Since the XVI century. there were frequent attacks by the Tatars, in 1516 the castle was captured and burned to the ground. A few years later, repairs and reconstruction began, and soon everything was restored and improved. However, twice in its history, the castle was damaged in 1657 and 1672, respectively, but was never rebuilt. Inside the fortress in the XVIII century was restored a magnificent palace with large cellars. But in the chronicles it is noted that lightning struck the palace and destroyed much of it. To this day, only the remaining towers, defensive walls, four- tiered powder tower and the remains of the palace with beautiful ornaments around the windows and doors have survived.

Ruins of big old castle.
Sign says it is prohibited to enter inside. But no-one doing so.
Really great place that worth visiting.
Castle is big and surrounded by beautiful canyon.

Beautiful. It must've been an impressive castle before. They have started to do some renovations. The view is gorgeous.

Great historical place: ruins of lithuanian castle built in XIV century

Ok

На вході висить попередження, що замок закритий для відвідування, але сліди на снігу кажуть про зворотнє. Всередині залишки мурів фортеці та палацу, палац в трохи кращому стані, але все одно потихеньку розсипається, бо нічим не накритий і звідусіль стирчать рослини. Взагалі у палацу цікава історія, почитайте за нагоди на вході.

Цікавий замок. Видно, що потихеньку проводиться реставрація. Є що подивитися і полазити по підземним ходам, але треба обережно (на вході табличка що замок у аварійному стані). Зверху прекрасні краєвиди на річку Збруч та підвісний міст, та луг, де пасуться вівці. Туди можна спуститися по стежці біля замку.

На вході висить табличка, що вхід заборонений, але можна зайти. Територія доглянута, ніде немає сміття. Можна спуститися в підвали, де теж чисто. Дуже рекомендую

У відгуках вже все написано до мене) Гарне місце, не відновлюється, але й не запускається зовсім. Щось робітники потроху роблять. Вивіски, що заходити заборонено, бо замок в аварійному стані, хоч все відчинено)
І що цікаво: на території викошений газон і ніде немає сміття чи "підгазетників", як в багатьох закинутих замках.
Загалом, треба бути, треба бачити.

Дуже файне місце ! Знаю за нього, вже не перший рік, але тільки 19.10.2021, вдалося його відвідати. Замок, навіть у хмарну осінню погоду, виглядає красиво і романтично. Під замком, ще є підемні ходи, куди також можна заглянути. Окреме дякую, місцевим робітникам, які реставрували замок, і сказали за ті підземелля. Вхід безкоштовний, замок біля асфальтованої дороги, під'їхати можна нормально, машину залилишити, також є де. Одним словом, поїздкою дуже задоволений ! Хочу, колись літом, ще сюди повернутися :)

My insta @ilona__dan
Руїни замку на крутому схилі. Вражають масштаби тодішньої будівлі. Є два поверхи підземель. Акуратна прибрана територія. Цікаві локації для фото.
У Скалі-Подільській та її околицях є що подивитися

Скала-Подільський замок був побудований 1538 року сандомирським воєводою Станіславом Лянцкоронський, який розпочав перебудову укріплень. Кам’яний замок постав на високій скелі близько 50 метрів над рівнем річки. Скеля круто обривається на заході і півночі до потічка Чорнушка, а на сході – до широкої заплави Збруча.Замок мав неправильну форму, що було обумовлено рельєфом місцевості. Порохова вежа  – найкраще збережена деталь замку в Скалі. Вона має чотири яруси. Перший ярус прямокутний, зовнішня частина інших трьох ярусів із зовнішньої сторони замку заокруглюється. Всі чотири яруси мають бійниці. На першому ярусі вони ключеподібні, на інших – прямокутні. Дах на вежі відсутній. В середині XVIII століття скальським старостою був Адам Тарло, який перебудував замок на свою резиденцію. Він відремонтував мури і вежу, а також звів на території замку двоповерховий палац у бароковому стилі. Палац прикрашають білокам’яні бароково-класицистичні різьблення над вікнами. Він мав великі склепінчасті льохи, які й сьогодні є частково доступними. Зараз палац в дуже поганому стані, по суті це одні руїни, які можуть завалитися в будь який момент.

Дуже шкода такі місця.
Насправді, ось їдеш дорогою до Кам'янець Подільського, а тут із за поворота - башта кам'яна височить.
Трохи ближче - і розумієш - то не замок. То руїни замку.

Шкода що не виділяється фінансування на реставрацію.

Шкода що громада не підтримує хоч в якомусь належному стані.

Просто замок шкода...

Замок розташований на високому скелястому урвищі, на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку — глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею — в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст. Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір'я на господарське і парадне.
Шкода, що замок в дуже поганому стані. Руйнується і нікому не має до нього ніякого діла

Руїни замку. Можна зайти на подвір'я. На стінах є попередження про аварійний стан та заборону лазити по стінах та самих руїнах.

Скала́-Поді́льський за́мок — оборонна споруда в смт Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення.
Замок розташований на високому скелястому урвищі, на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку — глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею — в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст.
Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір'я на господарське і парадне.
Історія :
Давня назва замку і поселення при ньому — Скала над Збручем. Перший дерев'яний замок, на думку багатьох дослідників, збудований на місці давньоруського городища і зруйнований у часи монголо-татарського нашестя. В 1370-их роках тогочасні власники Поділля, литовські князі Коріятовичі, звели кам'яний замок. 1394 року його здобув литовський князь Вітовт (Вітольд).
Від 1443 року Скала — адміністративний центр староства, королівський населений пункт із замком як оборонно-житловим осередком, за історичними джерелами в поданні Михайла Грушевського — потужна фортеця. Від 1515 року замок — власність кам'янецького старости Станіслава Лянцкоронського (згодом — сандомирського воєводи), який його перебудував й укріпив.
На початку XVI століття внаслідок майже щорічних татарських навал (1502, 1503, 1507, 1511, 1513 рр.) замок у Скалі вкрай занепав. У 1515 році польський король Сигізмунд I Старий передав його у підпорядкування кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Воєначальник посилив його гарнізон та арсенал гарматного озброєння. В 1516 році під час наймасовішої з початку XVI ст. татарської навали місто і замок були спалені дощенту. Замок відбудовували, але татари ще кілька разів плюндрували твердиню, а напад волохів у 1538 році остаточно її понищив.
Якісно нова перебудова в Скалі розпочалася в середині XVI ст. і здійснювалася за модерною новоголандською системою замку бастіонного типу з потужним артилерійським озброєнням. Замок був захищений скелями та річкою з трьох боків і лише з півдня був доступним. З цього боку викопали глибокий рів, запустили в нього води Збруча, звели кам'яні мури, В'їзну башту з підйомним мостом та монолітну Порохову башту.
У 1620 році Скалі довелось витримати облогу турецької армії, яка розгромила перед тим польське військо на Цецорі. І хоча фортеця була сильно пошкоджена попередньою облогою волохів, захопити її туркам не вдалося. А от в 1648 році козацькі війська Богдана Хмельницького таки здобули твердиню і вигнали звідти польський гарнізон. Значних руйнувань замок зазнав у 1657 році, коли ним володів трансільванський князь Д'єрдь II Ракоці. А після захоплення 1672 року турками Поділля замок у Скалі остаточно занепав і вже не відбудовувався.
У першій половині XVIII ст. скальський староста Адам Тарло (правнук Костянтина Христофора Вишневецького[1][2]) сприяв відбудові на рештках попередньої будівлі палацу у бароковому стилі, оздобленого білокам'яним декором. Через кілька років після завершення будівництва палац спалила блискавка. У літописі за 1765 рік є згадка, що «…через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і тепер він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови».
Від кінця XVIII ст. до 1939 року замок — власність родини Ґолуховських, які сприяли будівництву в місті окремого палацу і заклали навколо Скала-Подільський парк. У 1930-ті рр. влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, були проведені архітектонічні обміри. У наступні роки замок розбирали на будівельні матеріали.

СКАЛА-ПОДОЛЬСКИЙ ЗАМОК - п. Скала-Подольская, Украина.

Древнее название замка — Скала над Збручем. Первые укрепления в Скале возникли еще в раннеславянские времена и представляли собой деревянно-земляное городище. Деревянный замок, скорее всего, был сожжен татаро-монголами. На его месте в 1370-х годах князья Кориатовичи, владевшие Подольем с 1331 г., построили каменную крепость. В конце XIV в. подольские земли перешли к князю Витовту. С 1443 г. замком владели польские короли.
В 1538 г. Скалу вместе с замком уничтожили валахи. В тот же год воевода Станислав Лянцкоронский начал перестройку укреплений. Каменный замок был возведен на высокой скале около 50 м. над уровнем реки. В 1620 г. город пытались взять турки, но замок захватить не удалось. Последний раз замок разрушили турки в 1672 г., когда захватили Подолье. После этого он уже не восстанавливался.
В середине XVIII в. староста города Адам Тарло реконструировал замок и перестроил дворец. Через несколько лет во дворец попала молния и разрушила его. По сей день замок стоит в руинах.
5 ноября 2008 г. по распоряжению Кабинета Министров Украины замок вошёл в состав Национального заповедника «Замки Тернопілля».

Гарне місце. Чудова природа, а маштаби замку вражають. Тут можна зробити невеличкий привал, щоб помилуватися красрю та спокоєм довкола.

Замечательное место, жаль что рушится если не возьмутся за реконструкцию то совсем скоро здесь ничего не останется. Даже представить тяжело каким же красивым раньше был этот замок. Открываются прекрасные панорамы. Рекомендую, вход бесплатный

Місце обов’язкове до відвідування. Замок правда не в найкращому стані, але є ще глянути, та уявити попередню міць цих стін!